Мегаобучалка Главная | О нас | Обратная связь


Екатерина Николаевна КОРКИНА



2020-02-04 246 Обсуждений (0)
Екатерина Николаевна КОРКИНА 0.00 из 5.00 0 оценок




 

 

ВĀРР КОĀРДЭГК СЫЙТА

Маӈьмусс уркэсьт мыйе логкенҍ оценкать пе̄ль ыгесьт. Мыйй сӣнэтҍ дневнехьке кырьйхем. Адтҍ вуэйепь коапчнэдтэ мо̄āст. Тāлльв каникул мӣнэнҍ, о̄дт ыгкь каникул.

Мӣн сыййт лӣ Ко̄āрдэгк ёгк альн. Мыйй вуэпьсуввэмь райцентрэсьт интэрнатэсьт. Выйе быдт кукесь кэ̄сск. Мыйй тыста чуэвэм чёфта. Адтҍ тāххтэп вэххта ёадтӭ ижян Ко̄āрдэгк сыйтне. Мыйй то̄āйвь маӈӈа уркэнҍ э̄ххьтэ сāррнэм чинэ я лыххкэ концерт. Лāввлэ пугк вуэйепь, стихатҍ ло̄гкэ ле̄в ке̄гк пуэраст мāххьтэв, сӣррэ тӣшь сценкатҍ лӣ ке̄з. Родхэлетҍ вӯзьхепь клубэсьт, ро̄āмшаххьтэпь сӣнэтҍ. Ныдтҍ сāррндэдэм я маӈӈа школасьт е̄ккьнэе мӣльтэ коапчнэдэшкудӭмь. Ныдтҍ мыйй юррьдэмь, ныдтҍ лыгкэшкудӭмь. Адтҍ мугка юррдэ гуэйм я туе гуэймь ёадтсэллэ шкудӭмь мо̄āст.

Рис 1/4
Е̄кьна мыйе цӣӆькенҍ, ке̄ ке̄йнь выйял, ло̄āгант чāсэсьт быдт мэ̄ннэ. Āйкамушша быдт пуэдтӭ тоагӭ, туввнэдтэ, пыххьтӭ ижян чоаӈӈьк, лоаффк, ке̄сьт мӣ лӣ. Ӣннцэ воалльтӭ, эй шӯрр чемодан, я вāннҍцле, ко̄з по̄āххкэнҍ. Мун āтэсьт Вāля Захарова, я мыйй эфтэсьт вāннҍцьлем. Валясьт аджь айта ко̄рэ кутҍ бель со̄āнэ эй чёфта кукесь цяӈӈнэть. Во̄āлльтэ кукесь нӯрь я ко̄рэ ныдтҍ, гу сāймь. Мунн мӣлкнесьт кэ̄джле Вāлясьт: «Мэ̄з те̄льнэ ко̄рэ, гу сāймь?» Вāля цӣӆӆьке: «Сонн тэ̄з пыйй мин ве̄шэтҍ, чемоданэтҍ я сӣнэтҍ ко̄āрр, ев кэчче, ев кāдче выймэнҍ». Вуаӈт Мо̄āксан выльшетҍ мун э̄л, муэйнмэсьтӭ я цӣӆӆьке: «Пāрнэе кэскэсьт тонн лях уця. Ко̄ра пугк чоаӈӈькетҍ, чинла тоннӭ эшштэм сайй. Алгах тэста оаррэ. Тэста то̄н ни ке̄ эй чӯзэть āйнханнаэ.

Со̄нн сāррнэ, ӣджь чиннэль, пыйель тӯлльй, паенҍд мун, эштэтҍ, вӯзетҍ, касьт быдт тӯлльедтэ. Ӣджь мэ̄нэ, во̄āлльтэ харе, выльшетҍ, ко̄ххт паррнэ эшшьтэнҍ. Валя я вя̄л парьшя эштэтҍ ӣжесь бя̄лла. Я выййлемь. Мыннӭ пайенҍ шӣгь ля̄й оаррэ: пугк пуэраст кусстэй. Айдэмьбель мӣнэ ёдэ ю выйемь туэррьв, мыйй ёдтъемь сӣнэ мӣльтэ. Мунн выльшхэлле маӈӈас. Мӣнэ мӣильтэ выйенҍ ко̄лм лянч не̄лльй выйемь туэррьв. Нёлькесь сайй мӣльтэ ёдэмӭ, мыннӭ шӣгкь ляй оаррэ, лэшэ пӣӈӈк вуэста ляй. Тэль пӯдтӭнҍ пāльтэв. Со̄āнэтҍ пушшьтӭшкудӭ: сӣнэнҍ нюнҍ паяс, мунн маӈӈас, сӣнэнҍ нюнҍ валас, мунн кя̄сс валас. Элэлэ вуая тӯльедтэ. Эфт саесьт со̄āнэтҍ ныдтҍ пушшьтэль – мунн лоаӈнэ паяс я кэ̄ххьче вэ̄дзе вӯйвенҍ. Ко̄з мунн ёрри, вэ̄дз ля̄й сӯбпесь, мунн оаммбан уййтӭ сыз, лэшэ ю̄льк кӯдтъенҍ пайенҍ. Вӣрлэгэсьт маннҍтэ лянч парьшя кӣррэсьт со̄āнэнь по̄āгэ. Пāррнэ ря̄гэшкудтэнҍ: «Кāтрин лоннэнь, кэркэдҍ». Выйемь туэррьв есскэ. Пāррнэ выжьинҍ. Ве̄кьхешкудтӭнҍ: ке̄ чуввк мāлец лӣбпэсьт, ке̄ тāбэтҍ тоборкэнҍ. Нӣ мӣ эй выйтҍ. Ке̄ лянч цӣӆӆьке: «Лӯшшьтэ тоборкэтҍ, ю̄лькесьт я̄ксьтэдтӭ, кальмдэбпе».

Рис 1/8
Вуаӈӈт Мо̄āксан лыгкхэлэшкудӭ ю̄льке чуэймьпоагэ сӯбпесь вэ̄дз. Со̄н нала пāррнэ нышше э̄лькенҍ ко̄ффкэ, по̄āэ куайве. Тэль Вуаӈӈт Мо̄āксан тāбэтҍ мун роаньгэсьт, паеньд, це̄ӈкэтҍ ю̄льке эл, кэ̄джель: «Чӯдзлэдтэхь?». – «Эмм», – цӣӆӆьке мунн – сӯрркнэ, куэссь очендэдтӭ вэ̄зэсьт, я лыгксэ э̄м вуайя.

Мунн лийе мāльцесьт. Со̄нн кӯррэнҍ е̄ннолмне, я мāлец вуэйв мыннӭ ля̄й чёфта шӯрр, пиннк шогэ сыз. Рыбпехь вуэйвесьт ля̄й ко̄рма, пильетҍ пиӈӈк эй поабпхэнтма. Вуэйвь пайше кэльме. Мун гуэйке мāлец ля̄й чёфта ко̄мтэ, вуэйе ля̄й пырр мун со̄н киссэ ко̄лм вэ̄рр. Вуаӈӈт Мо̄āксан во̄āлльтэ нӯрь, мун пырр кӣзэ, ко̄ррэ. Ныдтҍ мыннӭ шэнндэ ке̄ххьпься. Я со̄нн авта паеньд мун паяс, эштэт чоаӈьке э̄л я выйлемь.

Пӣннк пэ̄йенҍ, шэнндэ вя̄л кэ̄лмса оаррэ. Мунн кӣххьче ни мэ̄н эмм вуайя: вуэста кэ̄лм пӣӈӈк я кэ̄рр вэ̄дз-пāлл кāсвэ поапхэннтэ шкудтэнҍ, пӯдзэ кэнцэ гуэйм чацкма. Мыннӭ быдтӭ ля̄й пай нигклэннтэ я по̄āгэ ко̄āввсэннтэ. Пэря шэнтэ, куэсь вāррь мӣльтэ выййлемь Айдэмь бель выйемь туэррьв эй кусетъешкуадта. Сыйй таммьпе вуэмшэнҍ мурртъя мӯрр, со̄нн доо те̄ҏҏьпенҍ я то̄л пыйенҍ. Мыйй куэсь пӯдӭмь, сыйй чай югкенҍ. Мыннӭ кружка чāенҍ альднэнҍ, элэлэ вӯйе вāлльтэ. Ке̄ лянч кэ̄джель: «Мэ̄йт, калльмлуввехь?». Вуэста це̄ӆӆьке ни мэ̄н эм вуайя, лэшэ вӯййвенҍ выгкли. Мунн мӣлкнесьт югки чай, кӣд оавтъешкудтэнҍ, вāссьт ке̄ххьпься шэнндэшкудӭ. Олм югкенҍ чай я мэ̄нн лянч со̄āррнэнҍ.

Тэль Вуаӈӈт Мо̄āксан мыйе циӆӆьке: «Эффт со̄āнэн лӣ сайй, таммьпе ко̄лм паррьша оаррэв. Ке̄не вуайй тоагэ эшштэ». Эххт парьшя цӣӆӆьке: «Мунн мэ̄на тоагэ. Тэ̄нн о̄лмэсьт пэ̄ҏҏт лӣ мӣнэгуэймь по̄āльтэ». Во̄āлльтэ ижесь ло̄āффк я уййдӭ. Адтҍ мун эштхэн. Валя туэгка. Тэсьт ляй ёэввт, пӣӈӈк эй вуаллма, вуаййви эй поабпхэндма. Тӯлльедтэ ля̄й пэрямп.

Рис 1/8
Пӯдзэ ёдтэнҍ вайшэнне. Пукэнҍ лийенҍ кя̄ссха нелье е̄рьке. Сӣн ке̄лл чуйеннҍ югке ӣннэ, куллъин мо̄джтэнне я кукас. Со̄āнн по̄лос мудба вэ̄р куллъенҍ кыдзрэмэнҍ, я ко̄хт вэ̄з мӣльтэ шыррхэв, я мудта вэ̄р куллъяст се̄нькес ӣнэн, пыччкъяст. Мунн куллсхэннтӭ я пай юррьтэ: «Мӣнэтҍ вӯррьтэв ро̄д гоанҍц. Сыйй выййтэв олгэз я куллсхэннтэ – шкуэдтэв: куллъев ке̄л чӯйймэнҍ, ев куллэ. Мо̄āст пэ̄ҏҏьтӭ уййтэв. Куэсь куллсэв, пугк вэ̄лльев я вӯрьтӭшкуэдтӭв, куэсь ыдтӭв выйемь туэрьв, я танна выжьлэнне пугк мэ̄ннэв тэ̄йд пэҏтэтҍ, ко̄з выйсэв пуэдтӭй». Тэсьт мӣнэнь со̄āн ёдтьинҍ валас. Мунн кӣркнэ уйнсе, ко̄хт пэҏтэнҍ пэ̄йнэв сув, я эхкнэнҍ шяев чӯввэ. Мыйй э̄ллтнэшкудӭмь сыйтне.

Вуаӈӈт Моаксан выесьт ижесь пэҏт луз. Чӯннчень родхель, во̄āльтэнҍ ижесь пāрнэтҍ я вāннҍцвленҍ пэртэ мӣльтэ. Мама ве̄кетҍ мыннӭ чуэнчле. Мунн вāнньцле я сыйпешкудтӭ, мале эм ёрма. Вуаӈӈт Мо̄āксан уйнэшкудӭ, тэн, лэӈӈькей мама, я пāкэ эшштэ со̄āнэ э̄л. Выйсем пэҏт луз, крыльцэ альн аджя вӣлькан чуэннче.

Мунн пассьпушше, я маман чуэнчлемь вāннҍце, ло̄āффькье я ёрре. Аджя энньдӭ виллья мамая, паеннҍд мун, выгэ кӣдэ альн пэ̄ҏҏьтӭ я пые кроват э̄л. Мунн кӯххт пе̄ййв ныдтҍ ле̄шши, пуэраст мунн пушшьтӭ выймэнҍ, эффьтӭ вял вуэййв чуанн. Нийдӓ по̄дтлэнҍ, мо̄āйнсень, ко̄хт манн репетиция. Концерт пыйенҍ выгкэ сувветҍ е̄кьнэ. Адтҍ мӣнэнҍ ле̄в вя̄л кӯххт пе̄ййвь чиндэдтэ. Сыйй вя̄л цӣӆӆькенҍ: Олонкин вӣлльй оашшьтъенҍ маӈӈа концертэсьт гармошканҍ сӣррэ, линнчепь тāнцье. Мо̄āст пӯдӭ Вāсськ Сӣррьке. Со̄нн ля̄й ме̄ххьцьмэнҍ. Аджь уййнэсьт алькэтҍ, ро̄āммгудӭ. Куллшкудӭ концерт баяс я пāррнэ аллькэв сӣррэ гармошканҍ, цӣӆӆьке, ушто вуэллк баянэнҍ. Со̄нн баянэнҍ вуе сӣррэ е̄ннэ тāнц сӯмнэдтҍ.

Тэль пӯдӭ мӣн вуэзхэллэм пе̄ййв. Копчнэдэм клубне час верьт āйка. Нӣййт лийенҍ мо̄джтэнне туввнэдэнч, я бантэгуэйм. Пāрнэ пӯдтӭнҍ вӣлькесь рубашка гуэйм. ботинкатҍ я туфлятҍ пыххьтӭнҍ мӣльтэ. Во̄āйхенҍ вāннцнетҍ я це̄ӈӈкхэмь ижян буркатҍ, валенкатҍ углесьт я сӣнэ э̄л пыйенҍ ре̄тузатҍ, суквоайватҍ. Пӯдтӭнҍ мӣн родхэль я пугк коапчсенҍ, мэ̄н куэдта лиемь вāннцне альн, пӣййхьтӭнҍ пӯӈӈе. Мыйй кэ̄жешкудӭмь: «Мэ̄з тыйй коапчсетҍ, мыйй ебпь вуалктэлма. Пугк пыемь ишигктэнне». Я куӆӆсэм вуэста: «Тэдт элля мо̄дже ныдтҍ кӯдтӭ!». Ни куэсь елле кӯдтӭ āвв ижян вулльма оассэтҍ, вӣресь чальм ев уййнче, мэ̄н тыйй оанньбэдтӭ юбка вульн. Вāннцнетҍ кудҍбэдтӭ, тэдт вуайй, вулльма оассэтҍ – эй вуэйй».

Рис 1/2
Концерт оаллкэтҍ клуб выгкей. Со̄нн тирвхэшкудэ, минэтҍ сада пушшьтэшкудэ. Залэсьт куагнэнҍ мин родьхэль – о̄мп сыййт я вя̄л пӯдтэнҍ О̄ххмелькасьт вāрэнь – геологи. Стула пукэтҍ ев вуалма. Парна я акка эшшьтэнҍ шалта сцена лунҍ, вāрэнь кӯдтъенҍ чуэннче маӈембельт стенэ лунҍ. Тэль мыйй лāввлэм, стихатҍ ло̄гэм. Тэль вуэзхэлэшкудтэнҍ сценкатҍ. Пукэтҍ залэсьт вырэ тӣшшь. Аккагоанҍць я кāлсагоанҍць пай ве̄кхенҍ сӣръетҍ со̄āгэгуэйм: «Ро̄āвса, ро̄āвса тӯлле!», «Чӯта, чӯта рыйф!» – ижя сыййнэв, сыййнэв кэ̄нньлэ райя. Маӈӈа кугкь кӣдэтҍ то̄āгкэнҍ. Куэсь концерт пудтшкудӭ я тэ̄нн баяс сāррнэ клуб выгкей, мунн уйнси зāлэсьт Вāсськ Сӣррьке, кӣдэнҍ вӯзьхе пуэдтӭ сцэная. Тэсьт соннӭ пāррнэ стула пыйленҍ. Мыйй пугк лиемь залэсьт я вэххтамушша пāррнэ пугк стулатҍ пыйенҍ чӯл сте̄н. Ко̄хт баян сӣрэшкудӭ, мӣн родҍхэль чуэнчленҍ я чинндэдтӭнҍ кадриль пляссъе. Мунн тэ̄н райя кӣрркнэ стула пыйе угле я мыннӭ тэсьт пугк пуэраст кӯсстэй, ко̄ххт сыйй ёдтӭнҍ: ни ке̄ эй маӈӈэнҍ, ни ке̄ āйка эй оаллкхэлл, ко̄хт сыйй ро̄āнньк тӯлльенҍ. Чефта мо̄джьтэнне сыйй пляссъенҍ.

Куэсь мӣнэнҍ ижя э̄ллькенҍ кадриль пляссъе, пугк старъедтэнҍ нышше лыххкэ, мыннӭ мӣлвэсь о̄лмэ — учёнэ цӣӆӆькенҍ: – Ныдтҍ нарэдэсьт ев вуайя пляссъе». Мунн сыййе вуэсстлы: «Мунн иджь уййнӭ, ко̄хт сыйй пляссъенҍ кадриль. Сыйй мудта нала ев лыгкэшкуэдҍ, мунн эм пāкэшкуэдҍ. Ко̄хт сыйй мо̄āххьтӭнҍ, ныдть мӣнэтҍ мāтьхенҍ». Сыйй кӣххьченҍ я со̄āррнэнҍ – «Пляссъегке мо̄джьта. Ёдтӭ эффтналла я елле вуэдтӭ юльке альн. Мыйй нытӭ старъедтэпь».

Маӈӈа кадрилесьт ёдтэй вальс. Пугк чо̄нэшкудтӭнҍ я манна лийенҍ югкеналшэм тāнцэ. Пэ̄ҏтӭ мӣльтэ вāннҍцленҍ пугк лийенҍ ро̄āмэсьт. Мыйй шӣгьктэнне лыгкэм ижян тӯйй!

 



2020-02-04 246 Обсуждений (0)
Екатерина Николаевна КОРКИНА 0.00 из 5.00 0 оценок









Обсуждение в статье: Екатерина Николаевна КОРКИНА

Обсуждений еще не было, будьте первым... ↓↓↓

Отправить сообщение

Популярное:
Модели организации как закрытой, открытой, частично открытой системы: Закрытая система имеет жесткие фиксированные границы, ее действия относительно независимы...
Как выбрать специалиста по управлению гостиницей: Понятно, что управление гостиницей невозможно без специальных знаний. Соответственно, важна квалификация...



©2015-2024 megaobuchalka.ru Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. (246)

Почему 1285321 студент выбрали МегаОбучалку...

Система поиска информации

Мобильная версия сайта

Удобная навигация

Нет шокирующей рекламы



(0.013 сек.)